26
квітня 1986 року...
В
історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце
гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в
нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У 2015 році годинник життя
відрахував 29 років Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій
блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті
людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і
гіркі плоди.
Ліна Костенко
Стоять озера в
пригорщах долин
Стоять
озера в пригорщах долин,
Луги
цвітуть у придорожній смузі.
І
царствений цибатий чорногуз
Поважно
ходить в ранній кукурудзі.
Дівча
козу на вигоні пасе,
Машини
мчать, баранки крутять аси.
Малина
спіє.. І на все, на все
Лягає
пил чорнобильської траси.
Жоржини
на чорнобильський дорозі
Вже
другий рік, як струшують біду,
Прозорий
жах обмацує ворота -
Чи
можна людям в хату увійти?
Роса
- як смертний піт на травах, на горіхах.
Але
найбільше стронцію - у стріхах.
Хто
це казав, що стріхи - традиційні?
У
нас і стріхи вже радіаційні.
Летючі
крони голубих дерев.
Із
року в рік дожити до неділі.
Ріка.
Палатка. Озеро. Курінь.
Аборигени
острова Надії.
Босоніж
дітки бігають малі.
Пройшла
гроза і не була озонною.
А
де тепер не зона на землі?
І
де межа між зоною й не зоною?