Вітаю Вас на моєму блозі! Я - Кунашенко Наталія Григорівна, вчитель української мови та літератури комунального закладу "НВК "Гімназія - ЗШ І-ІІІ ступенів №1" Бобринецької міської ради. Цей блог створений з метою спілкування з колегами-однодумцями, учнями та їх батьками
25 травня в Україні
святкують своє професійне свято
філологи: лінгвісти і літературознавці, вчителі та викладачі літератури і мови, бібліотекарі та
перекладачі.
Саме цей день став
професійним для величезної армії любителів та знавців слова, для плеяди тих,
хто пов'язав своє життя з благородною та надзвичайно цікавою професією. Вона
ніколи не перестає дивувати, тішити та винаходити. І, здається, немає жодного
носія гордого звання «філолог», хто б шкодував про цей вибір. Адже саме з мови,
з її милозвучності та багатства починається кожна наука. Її знання необхідні у
всіх без винятку галузях роботи.
«Любов до слова»
– саме так перекладається з
давньогрецької мови філологія, одна з найцікавіших наук, яка об’єднала шанувальників духовної культури
і літературної творчості у всьому світі.
Вітаю всіх з
професійним святом, дорогі викладачі мови та літератури!
Щиро зичу Вам невичерпного натхнення, вдалого слова,
впертого пізнання в духовній царині та
простого людського щастя!
Марко Лукич
Кропивницький… Яскрава і непересічна особистість.
Він був наділений унікальною різнобічною обдарованістю: не тільки класик
драматургії, геніальний актор, режисер-реформатор, засновник театру світової
слави, а й відомий поет, композитор, диригент, співак, перекладач; не лише
талановитий організатор і керівник театру, а й чудовий педагог, який відшукував
у народі таланти і копіткою працею виховував iз них майстрів професійної сцени.
Він до того ж був чудовим майстром слова, палким публіцистом, який міг захопити
своїми виступами слухачів, піонером реалістичного художньо-декоративного
мистецтва, засновником театру для дітей, єдиного на той час на теренах всієї
російської імперії.
Театр Кропивницького
був справжнім джерелом української культури. До складу цього колективу увійшли
такі відомі в майбутньому майстри української сцени: М. Заньковецька, М.
Садовський, Л. Линицька, П.Саксаганський, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич, М.
Садовська-Барілотті. То були найкращі акторські сили українського народу, з
яких Кропивницький виплекав славнозвісних зірок світової сцени. Недарма
сучасники називали його Батьком українського театру.
Щороку
третього четверга травня святкуємо День вишиванки.
День
вишиванки – всеукраїнське свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні
традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення –
щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи
релігійного.
У
цей день кожен українець може одягти вишиванку і вийти в ній на роботу, в
університет, школу, чи садочок.
День
вишиванки у 2015 році припадає на 21 травня. Організатори закликають всю
Україну в цей день одягнути вишиванку в знак єдності. Започаткована акція
«Подаруй вишиванку захиснику», яка має на меті підняти бойовий і моральний дух
українських воїнів в зоні АТО. Військовим на передову з допомогою волонтерів
планується передати вишиванки, аби вони служили оберегом.
Всеукраїнська акція «День
української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії,
політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році.
Вона зауважила, що студенти
досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з
колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала
одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки.
У перший рік свята у 2007 році
вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.
Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до
нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також
прихильники України.
Хайтарма
– це народний кримськотатарський танець, надзвичайно ніжний і радісний, його
назва означає «повернення». Проте режисер Ахтем Сеїтаблаєв під цією назвою зняв
фільм про вихід – масову депортацію
кримських татар з Криму в травні 1944 року. Підставою для депортації стало
звинувачення у колабораціонізмі з
німцями під час Другої світової війни. 18-20 травня було депортовано близько
200 тисяч осіб. На свої рідні землі кримські татари змогли повернутися лише
після 1989 року.
Заснована
на реальних подіях стрічка, оповідає трагедію кримськотатарського народу. У
травні 1944 року, після звільнення радянськими військами Криму, льотчик Аметхан
Султан, двічі герой Радянського Союзу, їде додому у відпустку, в рідну Алупку,
де на нього чекають погані новини - радянська влада почала депортацію його
побратимів з їх рідної землі ...
Оголошено підсумки обласного методичного конкурсу «Проектування ІТ-контенту сучасного уроку - 2015». Вітаю всіх колег - переможців і лауреатів конкурсу!
Вдягнуло поле маки яскраві та червоні, І впали вранці роси, прозорі і солоні. Всі люди посміхались, забачивши те диво, І лиш один заплакав так гірко, так журливо. Згадав він битву давню, й тоді блищали роси, І друзі в ній лежали, солдати, мов покоси... Жадана перемога, та ти жорстока, доле, Від крові переможців було червоне поле. Він вижив та ніколи не зміг таки забути Ціну, якою волю вдалося їм здобути. І люди милувались красою неземною, а він втирав лиш сльози старечою рукою. Вдягнуло поле маки яскраві та червоні, І впали вранці роси прозорі і солоні.... Наталя Ганжела
