середа, 27 січня 2016 р.

Геній, що відмовився від свободи

Навіть після 125-ти років від дня свого народження Павло Тичина й до сьогодні залишається досить загадковим поетичним феноменом в українській літературі. 
Суперечливих фактів з його біографії вистачить не на одну книгу. Тичина-геній, Тичина-музика, Тичина-зрадник, Тичина-блазень… Тичина, якого знають всі. Тичина, якого так ніхто і не пізнав…
Більше про Павла Тичину дізнаємось тут:
                                                        Невідомі скарби музею Павла Тичини

Історія першого юнацького кохання Павла Тичини

                                          Живий голос Павла Тичини



3 коментарі:

  1. З кохання плакав я, ридав.
    (Над бором хмари муром!)
    Той плач між нею, мною став —
    (Мамуровим муром…)

    Пливуть тужіння угорі.
    (Вернися з сміхом-дзвоном!)
    Спадає лист на вівтарі —
    (Кучерявим дзвоном…)

    Уже десь випали сніги.
    (Над бором хмари муром!)
    Розбиті ніжні вороги —
    (Мармуровим муром…)

    Самотня ти, самотній я.
    (Весна! — світанок! — вишня!)
    Обсипалась душа твоя —
    (Вранішняя вишня…)

    1917

    ВідповістиВидалити
  2. Таки Геній. А інші слова - тільки прикладки)

    ВідповістиВидалити