понеділок, 6 липня 2015 р.

Купальська ніч, царівна срібноока

Купальська ніч
В повітрі пахне травами і медом,
Хтось череду зірниць порозганяв.
Вхопивши срібну нитку Андромеди,
Купальська ніч спустилася на став.

І розпустила пишні темні коси-
Чорніші за вороняче крило.
На запашні розніжені покоси
Дрібне намисто росяне сповзло.

Десь серед лісу блимає багаття
І сипле іскри в темну каламуть,
А поміж блюдець сонного латаття
Вінків духмяних кружальця пливуть.

Гойдає вітер язички шовкові
Свічок тонких у плетиві хмільнім:
Пливуть вінки до берега любові,
Маленькі цятки тануть в далині.

І не вгадаєш, чи зустрінуть долю-
Ніч теплі зблиски ловить з-під повік...
Грайливий вітер пригорнув тополю,
Дрібні листочки подихом обпік.
Наталя Данилюк
                      ********* 
Купальська  ніч,  царівна  срібноока,
З  мережива  прийшла  тисячоліть,
Між  чебреців  ішла,  розовобоких,
В  руках  –  казковий  папороті  цвіт.

Купальська  ніч,  легендами  повита,
Переплелись  де  доля  і  любов,
І  народилася  якраз  під  сьоме  липня,
Коли  вінчав  закоханих  Стрибог.


Купальська  ніч,  твої  найкращі  квіти
З  колоссям  жита   поряд  у  вінку,
Без  тебе  не  бува  ніколи  літа.
Я  все  життя  люблю  тебе  таку.
Ганна Верес
                     ********** 
Де вінки волошкові цілували воду
І вогні купальські шугонули в ніч,
Повінчались радощі, молодість і врода,
Й не зімкнула ніченька зоресяйних віч.
 Там дорога стелиться стрічкою широкою,
Їй кивають весело журавлі криниць.
Вибалок зав'юнився зморшкою глибокою,
Все собі тікаючи від п'янких зірниць.

Пугач ріже темряву поглядом, мов скалкою:
Духів злих відлякує мудрий жартівник
Й миттю зачарований ніжними русалками,
З жабуриння мокрого виліз Водяник.

Тихо ліс поскрипує, папороть ховаючи, -
Не дає спокою нам чудодійний цвіт!
Все горить тихесенько, щастя розсіваючи,
Певно, бору сивому додаючи літ.
Анатолій Клюско


Немає коментарів:

Дописати коментар